Russian (CIS)Ukrainian (UA)

| Друк |

Виділяють жіночу безплідність (40%), чоловічу безплідність (40%); у 20% сімей присутній чоловічий і жіночий фактор. Цей розділ сайту присвячений чоловічій безплідності.

Безплідний шлюб – нездатність подружньої пари, що не користується засобами контрацепції, зачати дитину протягом 12 місяців регулярного статевого життя.

Чоловіча безплідність – нездатність чоловіка запліднити здорову жінку протягом 12 місяців регулярного статевого життя.

Основні причини чоловічої безплідності:
1. Уроджені генетичні фактори - груба генетична патологія репродуктивних органів.
2. Захворювання внутрішніх органів, професійні шкідливості:
• патологія ендокринних органів (щитовидної залози, гіпофіза, підшлункової залози й надниркових залоз);
• захворювання внутрішніх органів, що беруть участь в активному метаболізмі гормонів (гепатити, ниркова недостатність, простатити, хронічні пневмонії).
3. Нервові й психічні причини (психічні захворювання, ураження головного або спинного мозку, периферичної нервової системи інфекційного або травматичного ґенезу).
4. Інфекційно-токсичні фактори:
• запалення передміхурової залози (простатит);
•запалення яєчок (орхіт), часто - як наслідок інфекційного паротиту («свинка»);
• захворювання, що передаються статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз, герпес, гарднерельоз, змішані бактеріальні інфекції).
5. Інтоксикації:
• професійні шкідливості (бензол, свинець, ртуть, фосфор);
• інтоксикації лікарськими препаратами;
• алкогольні, нікотинові й наркотичні інтоксикації.
6. Харчові фактори.
7. Хімічні мутагени й іонізуюче випромінювання.
8. Інші фактори:
• судинні порушення;
• травми репродуктивних органів;
• голодування, авітамінози;
• шкідливий вплив високих і низьких температур, робота на хімічних підприємствах, в умовах СВЧ випромінювання.

Виділяють такі форми чоловічої безплідності:
1. Секреторна безплідність – порушення гормонального статусу. Часто характеризується зменшенням кількості чоловічого гормону тестостерону. Такий стан може бути уродженим або набутим.
2. Екскреторна безплідність:
а) екскреторно-токсична безплідність – наслідок запальних захворювань репродуктивних органів (простатити, епідидиміти);
б) екскреторно-обтураційна безплідність – обтурація («закупорка») сім’явиносних шляхів. Буває уродженим або набутим.
3. Поєднувана безплідність. Поєднання гормональних та інфекційно-токсичних факторів.
4. Інші форми:
а) психогенна;
б) при ретроградній еякуляції;
в) імунологічний фактор. Чоловік і жінка окремо можуть бути здоровими, але виникає імунний конфлікт при попаданні эякуляту в піхву.

Найчастіші фактори за Горпинченко І.І. (2005 р.):
- хронічні простатити – 40,65%;
- варикоцеле – до 21%;
- епідидиміт - 10,5%;
- обтураційна аспермія – 6-10%;
- крипторхізм – 4-5%.

Діагностика чоловічої безплідності.
Для постановки точного діагнозу з визначенням форми безплідності, що дозволить призначити індивідуальну схему лікування, лікар збирає анамнез (історію захворювання), оглядає пацієнта, пальпаторно досліджує зовнішні статеві органи й простату, проводить лабораторні дослідження.
Основу діагностики становить дослідження сперми. Нижче наведені норми спермограми.

Нормы спермограммы


Лабораторні дослідження:
- дослідження секрету передміхурової залози, бактеріоскопія виділень з уретри, визначення збудників захворювань, що передаються статевим шляхом, сучасними ДНК методами, бактеріологічний посів сперми (визначення мікроорганізмів та їхньої чутливості до антибіотиків);
- визначення гормонів крові (тестостерону, естрадіолу, ФСГ, ЛГ, пролактину);
- цитогенетичні дослідження;
- імунологічні дослідження (імунограма);
- визначення аутоантитіл (антиспермальних, антитестекулярних, антипростатичних);
- посткоїтальний тест (проба на проникнення сперми у цервікальний канал);
- біопсія яєчка (диференціальна діагностика тестикулярної й обтураційної азооспермії);
- генітографія – визначення факту непрохідності й рівня облітерації сім’явиносних проток;
- ультразвукове дослідження простати й органів мошонки, у т.ч. визначення кровотоку за Доплером.

Лікування чоловічої безплідності.
Лікування спрямоване на усунення причин, що призвели до порушення плідності, і відновлення втрачених репродуктивних функцій.
Таким чином, комплекс лікувальних заходів залежить від форми безплідності.

Секреторна безплідність – гормонотерапія. Препарати, їхні дози й тривалість курсу лікування підбираються індивідуально для кожного пацієнта.
Ефект консервативної терапії - не більше 20%.

Екскреторно-токсична безплідність – лікування хронічних запальних захворювань репродуктивних органів (хронічного простатиту й епідидиміту):
- застосування антимікробних препаратів відповідно до результатів обстеження на наявність інфекції (бактеріальної, вірусної, грибкової, хламідій, мікоплазм, уреаплазм);
- імунокоригуючі й протизапальні препарати;
- біологічні стимулятори (свічки вітапрост, кріопрепарати плаценти);
- ферментні препарати (вобензим, лідаза);
- стимулятори сперматогенезу;
- вітамінотерапія (А, В, Е) і лікування мікроелементами (цинк, селен);
- стимулювальна гормонотерапія короткими курсами;
- препарати, що поліпшують мікроциркуляцію в репродуктивних органах;
- фізіотерапія, голкорефлексотерапія;
- санаторно-курортне лікування.
Ефективність - 40-70%.

Екскреторно-обтураційна безплідність:
- протизапальна терапія;
- пластичні реконструктивні операції на сім’явиносних шляхах.

Імунологічна безплідність:
- посилення імуносупресії (глюкокортикоїдні гормони);
- використання презервативів протягом 6-12 місяців;
- антиалергічні препарати (супрастин);
- імуномодулятори (протефлазид, циклоферон);
- внутрішньоматкова інсемінація спермою чоловіка, допоміжні репродуктивні технології.
Допоміжні репродуктивні біотехнологічні методи.

Профілактика чоловічої безплідності:
- здоровий спосіб життя (8-годинний сон, повноцінний відпочинок у вихідні дні  та під час відпустки, регулярні прогулянки на свіжому повітрі, щоденна ранкова гімнастика, спортивні ігри);
- нормалізація психо-емоційного стану (усунення постійних стресів у сім’ї та на роботі, читання художньої літератури, відвідування театрів, концертів класичної музики);
- виключити або мінімізувати шкідливості на роботі: хімічні (отрути, нафтопродукти, лакофарбові матеріали), фізичні (іонізуюче й СВЧ випромінювання, шум, вібрація, струм високої частоти, холод і особливо висока температура); не перевтомлюватися (синдром хронічної втоми);
- збалансоване харчування (обов'язковий білковий і вітамінний раціон (м'ясо тварин, яйця, морепродукти (свіжозаморожені), червона й чорна ікра, селера, свіжі фрукти й овочі, рослинна нерафінована олія, продукти бджільництва (мед, пилок, маткове молочко), горіхи (крім арахісу)); не рекомендуються дієти, що виключають білок, - вегетаріанство). Виключити гострі блюда, копченості. Коригування маси тіла при її істотному збільшенні;
- хірургічне лікування захворювань репродуктивних органів (варикоцеле, водянки яєчка, фімозу), пахових гриж;
- своєчасне лікування захворювань репродуктивних органів (простатити, епідидиміти);
- своєчасне лікування супутніх захворювань (особливо ендокринологічних, органів шлунково-кишкового тракту);
- профілактика й своєчасне лікування захворювань, які передаються статевим шляхом (хламідіоз, уреаплазмоз, мікоплазмоз);
- регулярне статеве життя (через 3-5 днів);
- усунення факторів, що сприяють чоловічій безплідності (зловживання алкоголем, палінням, уживання наркотиків).

Joomla! Template design and develop by JoomVision.com - http://www.joomvision.com