Russian (CIS)Ukrainian (UA)

| Друк |

Гарднерельоз – захворювання, на яке страждають переважно жінки, в організмі яких різко збільшується кількість бактерій роду Гарднерела, тобто в організмі жінки завжди присутня невелика кількість гарднерел. Збудником даного захворювання є Gardnerella vaginalis.

Гарднерельоз відносять до «прихованих» інфекцій, оскільки клінічні прояви цього захворювання у чоловіків дуже незначні і, як правило, проявляються вже тільки ускладнення.

У чоловіків гарднерельозна інфекція протікає завдяки анатомічним особливостям, як правило, у формі носійства (клінічні прояви хвороби відсутні, але лабораторними методами гарднерели визначаються) або запалення голівки статевого члена й крайньої плоті (баланопостит) з незначною симптоматикою. Як правило, у чоловіків з нормально працюючою імунною системою проходить самовиліковування через 2-3 дні після інфікування. При наявності асоціації з іншими патогенними й умовно-патогенними мікроорганізмами (хламідії, мікоплазми, уреаплазми, трихомонади) може виникати уретрит. Перебіг таких уретритів в’ялий з незначною симптоматикою (свербіж, біль при сечовипусканні) і незначними серозно-слизовими виділеннями. Часто гарднерельозні уретрити протікають у вигляді затяжного хронічного запалення. Як ускладнення гарднерельозного уретриту можливий розвиток епідидиміту (запалення придатка яєчка), простатиту, циститу і пієлонефриту, безплідності.

Передається захворювання у чоловіків тільки статевим шляхом. Чоловіки - носії гарднерельозу - заражають партнерок, навіть не підозрюючи про це.

Лабораторна діагностика гарднерельозу:

1. Культуральний метод (бактеріологічний посів).
2. Цитологічний метод (мазок-зскрібок). При дослідженні мазків-зскрібків у пацієнтів з даною патологією під малим збільшенням визначаються так звані «ключові клітини». Ключові клітини – це утворення, які виникають при прикріпленні гарднерел до поверхні клітин епітелію уретри.
3. Методи генодіагностики. Даний метод заснований на виборчій аплікації in vitro фрагмента ДНК, специфічного для Gardnerella vaginalis, з наступною його ідентифікацією. На сьогоднішній день метод ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція) - найчутливіший і найспецифічніший, але не дає інформації про кількість гарднерел. Тому в обов'язковому порядку ПЛР діагностика доповнюється мазком-відбитком.

У нормі кількість гарднерел в організмі жінки мінімальна - буквально поодинокі бактерії, тому жодним методом (навіть ПЛР) вони не визначаються.
Метою діагностики є не тільки визначення факту наявності гарднерел, а й визначення їхньої кількості й чутливості до антибактеріальних препаратів. Дуже важливо визначити й інші патологічні мікроорганізми.

Лікування гарднерельозу у чоловіків проводиться у комплексі з лікуванням інших патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, що спричинили уретропростатит. Від гарднерельозної інфекції чоловіки, як правило, лікуються як партнери жінок, що страждають на гарднерельоз. Чоловікам частіше призначаються місцево мазі або креми й препарати, що покращують роботу імунної системи. Застосовують антибактеріальні препарати - метронідазол, кліндаміцин. У період лікування статеві контакти допустимі тільки з використанням презервативів. Контрольний аналіз доцільно виконати через 2 тижні після лікування й повторно - через один місяць.

Прогноз – практично завжди сприятливий.

Профілактика: гарднерельоз передається статевим шляхом, тому користуйтеся засобами захисту, будьте обережні у статевих зв'язках, звертайтеся вчасно до лікаря для діагностики й санації (оздоровлення). При наявності гарднерельозу у жінки необхідно обстежити й оздоровити всіх її партнерів. Суть профілактики для чоловіка зводиться до лікування партнерки. Не пізніше ніж через 2 години після випадкового статевого зв'язку для профілактики захворювань, які передаються статевим шляхом, можна застосовувати місцево розчини антисептиків - мірамістин, гибітан, хлоргексидин, декасан, але стовідсоткової гарантії немає.

Дотримуйтесь гігієни статевих органів.
Будьте здорові!

Joomla! Template design and develop by JoomVision.com - http://www.joomvision.com