Russian (CIS)Ukrainian (UA)

| Друк |

Cечокам’яна хвороба (СКХ) – одне з найпоширеніших і тяжких урологічних захворювань, яке часто рецидивує. У світі близько 200 млн. чоловік страждають на СКХ, яка зустрічається у людей різного віку, включаючи літніх осіб та дітей. Чоловіки хворіють у 3 рази частіше, ніж жінки.

Виділяють камені нирок, сечоводів і сечового міхура. Коралоподібним називають великий за розміром камінь, який займає майже всю порожнину нирки, являючись її зліпком.

Існує 4 основних типи каменів за хімічним складом (детальніше 1):
1. Оксалати (70 - 80% каменів).
2. Фосфати (5 - 10%).
3.Урати (10 - 15 %).
4. Рідкісні (цистинові, білкові, холестеринові, карбонати) – до 1%.
5. Змішані (полімінеральні).

Чому утворюються камені в нирках?
Існує кілька хімічних і фізичних теорій, що пояснюють процес каменеутворення. Загальновизнаної теорії немає, тому нижче представлені тільки фактори, знання яких важливе для профілактики СКХ.

1. Збільшення кількості нерозчинних солей (перенасичення сечі каменеутворюючими компонентами):
- надлишок мінералів у раціоні харчування;
- збільшення концентрації солей при зменшенні надходження рідини в організм або при підвищеній втраті рідини з потом.
2. Наявність білкової матриці (слиз, гній, бактерії) при запаленні сечостатевих органів (пієлонефрит, цистит).
3. Анатомічні й патологічні зміни у верхніх сечовивідних шляхах.
4. Порушення відтоку сечі (застій) із нирок внаслідок уроджених або набутих перешкод (стриктури сечоводів, опущення нирки, міхурово-сечовідний рефлюкс, аномалії, аденома простати та ін.).

Основні причини каменеутворення:
• Спадкова схильність до порушення кислотно-лужного обміну речовин.
• Запальні захворювання сечостатевих органів (пієлонефрит, цистит), аденома, рак простати.
• Операції на нирках і сечовому міхурі.
• Захворювання ендокринних органів (паращитовидних залоз), органів травного тракту (гастрит, коліт, виразкова хвороба).
• Хімічний склад питної води й продуктів харчування.
• Уроджені аномалії сечовидільних органів.
• Звуження сечовивідних шляхів (уроджені або набуті), що порушують нормальне проходження сечі й сприяють випаданню сечі в осад.
• Недостатність вітамінів А і Д, надлишок різного роду мінеральних солей (солоні, копчені, смажені, м'ясні консерви).
• Травми і захворювання кісток.
• Тривале лікування сульфаніламідними препаратами (бісептол), вітамінами С і Д.
• Тривалий постільний режим.
• Несприятливі фактори навколишнього середовища.
• Нераціональне харчування (перевага в раціоні білка тваринного походження).
Існують ендемічні райони, в яких СКХ хворіють значно частіше (мінеральні домішки до питної води, кліматичні умови, раціон харчування, мінеральний склад ґрунтів).

Які симптоми прояву СКХ?
Клінічні прояви СКХ надзвичайно різноманітні, при цьому камені навіть великих розмірів тривалий час можуть ніяк себе не проявляти.
Зазвичай пацієнтів турбує біль в поперековій ділянці (тупий або гострий), може з'являтися кров у сечі, рідше - порушується сечовипускання. Біль звичайно посилюється або з'являється при фізичному навантаженні або трясінні (їзда по вітчизняних дорогах).

У випадку відходження каменю з нирки по сечоводу (зазвичай відходять камені 4-7 мм, дуже рідко - до 1 см) виникає стан, який називають нирковою колікою. Ниркова коліка проявляється гострим, нестерпним болем у проекції правої нирки й правого сечоводу. Біль часто віддає в пах, у стегно, у зовнішні статеві органи. Людина постійно шукає положення, при якому біль зменшиться (згинається, повертається).

Біль може тривати від декількох годин до декількох днів, стихає при відходженні каменю або зміні його положення в сечоводі. Нудота, рідко - блювання й сечовипускання сечею кольору «м'ясних помиїв». Живіт часто здутий, прискорені позиви до сечовипускання. Іноді підвищується артеріальний тиск, температура тіла. Тривале відходження каменю може супроводжуватися приєднанням пієлонефриту (запалення нирок).

Який характер болю при СКХ?
Біль у переважній більшості однобічна, оскільки болісні відчуття при СКХ в основному виникають у момент відходження каменю, а це майже завжди однобічний процес. При двобічних болях у поперековій ділянці слід в першу чергу виключити радикуліт, остеохондроз та ін.

Як ставиться діагноз СКХ?
Діагноз ставиться на підставі вивчення характерних скарг, анамнезу (історії захворювання), результатів лабораторних та інструментальних досліджень.

Ультразвукове дослідження - високоінформативний і недорогий метод визначення каменів. Визначаються камені від 4 мм і більше. Камені менше 4 мм лікар описує як солі (мікроліти, луна + структури), які можна розцінювати як попередники каменів.

Рентгенологічне дослідження визначає форму, розміри, положення каменів. На внутрішньовенній урограмі визначається також функція нирок і прохідність сечовивідних шляхів. На звичайному рентгенівському знімку не визначаються деякі камені (наприклад, урати).

У загальному аналізі сечі виявляють солі, часто еритроцити (кров).
В обов'язковому порядку лікар перевіряє симптом Пастернацького. У момент відходження каменю при вдарянні з помірною силою по спині в проекції нирки кулаком біль стрімко посилюється.

Лікування СКХ – суто індивідуальне і комплексне, повинно проводитися тільки під контролем лікаря. Лікування розділяють на консервативне, оперативне й інструментальне. В останні роки все більшої популярності набуває дроблення каменів, що буває контактним (використання ендоскопічної техніки) і безконтактним (екстракорпоральна ударно-хвильова літотріпсія (ЕУХЛ) - дистанційне дроблення каменю за допомогою електромагнітних хвиль).

Консервативна терапія заснована на застосуванні ліків, які розширюють сечоводи, що сприяє відходженню каменю - так звані спазмолітики. Найчастіше призначаються такі спазмолітини: но-шпа, папаверин, еуфілін, платифілін. Також застосовують нестероїдні протизапальні засоби (диклофенак, дексалгін, моваліс та ін.). Широке поширення одержали натуральні рослинні препарати, які діють комплексно, але переважно сприяють «розчиненню» каменів. Роль сечогінних трав (частіше зборів трав) полягає у збільшенні сечовиділення, що також сприяє проштовхуванню каменів. Рідше застосовують такі препарати як фокусин, оксипрогестерону капронат. Призначення антибіотиків і уросептиків зумовлено профілактикою запалення нирок.

Больовий синдром добре купірується за допомогою прийому гарячої ванни (з максимально сприятливою для людини температурою води). Можна прикладати до місця болючості гарячу грілку.
Камені великих розмірів (більше 2 см - коралоподібні) лікуються оперативним шляхом.
Технологія лікування завжди строго індивідуальна, залежить від багатьох факторів. Однакові за формою, розміром, складом, розташуванням камені у різних пацієнтів можуть лікуватися різними методами (якими саме, визначає лікар).

Які ускладнення СКХ?
Якщо СКХ не лікувати, розвивається хронічне запалення нирок і сечового міхура (пієлонефрит, цистит), хронічна ниркова недостатність, нефрогенна гіпертензія.

Профілактика каменеутворення:
1. Дієта, що відповідає типу порушення обміну речовин.
2. Своєчасне й адекватне лікування захворювань нирок (пієлонефрит) і сечового міхура (цистит).
3. Правильний водний режим (вживання лікувальних мінеральних вод, вживання достатньої кількості рідини (більше 1,5 літра, тобто стільки, щоб не відчувати спраги, особливо в літню пору).
4. Своєчасне планове обстеження (УЗД, аналізи сечі) і профілактичне лікування сечосольового діатезу.
5. Санаторно-курортне лікування (Трускавець, Куяльник, Єсентуки, Желєзноводськ, Кисловодськ). Прийом бутильованих мінеральних вод не заміняє санаторно-курортне лікування, а доповнює його.
6. Рослинні збори, фітопрепарати, БАДи, ліки, що змінюють кислотність сечі (блемарен). Застосування даних засобів завжди тривале й не завжди ефективне.
7. Фізична активність.

Дієтотерапія залежить від складу каменю й порушень обміну речовин. Рекомендується обмеження загального обсягу їжі, обмеження їжі, багатої білками (каменеутворювальними речовинами), уживання рідини у кількості, яка підтримує добову кількість сечі (близько 2 літрів). Винятково корисне вживання журавлинних і брусничних морсів.

Joomla! Template design and develop by JoomVision.com - http://www.joomvision.com